Shematics.net

Кульова блискавка (модель)

Кульова блискавка (модель)

  Аксіома номер один, як головна: у природі нічого нема надприродного, усе що фіксується не в нашій уяві має фізичний аналог, а значить і математичну модель. Наперед хочу застерегти скептиків віднести це до марксистів - фрейдистів, бо духовний світ формулами не описується і визначенням типу “лібідо” не визначається. У нашому випадку – це реальні потоки і аналогів для постановки експерименту чимало.
  Аксіома номер два: експеримент підтверджує теорію.
  Аналог номер один: завихрення направлених потоків в середовищі. Експеримент можна поставити у звичайній ванні, швидко провівши лінійкою по воді, схематичне зображення на рис.1. Вздовж шляху, в середовищі по якому пройшла лінійка утворюються завихрення. Очевидним є те, що умовою їх виникнення є висока швидкість руху предмета в середовищі, в даному випадку більша від швидкості хвиль в воді.

Рис.1.

  Аналог номер два: експеримент ставить сама природа. На рис.2 таке завихрення - утворюється хвилями при набіганні на берег коли нижня частина гальмується, або має меншу швидкість ніж верхня. Але в центрі ми ще спостерігаємо утворення труби. Тому

Рис.2.

ми підходимо до аналогу номер три, де експеримент знову ставить природа, це – торнадо. На рис.3 схематично показано сили, які його утворюють і утримують певний час у рівновазі. За рахунок відцентрових сил, досить великою енергією закручені маси повітря в центральній частині створюють розрідження, так звану трубу. Різниця зовнішнього тиску з внутрішнім утримує відцентрові сили в певній рівновазі досить довгий проміжок часу поки така рівновага не зміниться.

Рис.3.

  Аксіома номер три: усі фізичні явища повинні мати рівновагу сил, енергій і ін. на визначеному проміжку часу. В противному їм нема місця серед фізичних явищ. Якщо в фізичному явищі енергія віддається, або переходить в інший вид, в якийсь момент змінюється рівновага і явище перестає існувати, або розпадається.
На рис.3 ми розглянули власне явище. Але що є складовим утворенням цього слова? Давайте замкнемо верхній і нижній кінець цього смерчу. Правильно, у нас вийде тор.
  Аналог номер чотири: експеримент пропоную не ставити, за нас його поставив знаменитий Чарлі Чаплін, рис.4. Випустивши потік диму, створюється завихрення у вигляді тору, які проходять на границях розподілу густини.

Рис.4.

  Аналог номер п’ять: експеримент ставить знову природа. На рис.5 зафіксовано грозовий розряд. Детальніше розглянемо це явище, де б одночасно зійшлися перечисленні усі фактори. Підчас грозового розряду утворюється канал провідності, який

Рис.5.

нагрівається до високої температури і іонізується. Результатом цього є спалах від високої іонізації і ударна хвиля від каналу нагрітого до високої температури. В момент ударної хвилі кругом каналу провідності утворюється вакуум з іонізованими частинками. В цьому вакуумі виникає велика напруженість магнітного поля (за правилом свердлика, рис.6). Сила Лоренца

Рис.6.

настільки велика, що відхиляє шлях проходження заряду на атмосферних неоднорідностях (за правилом лівої руки). Ми і спостерігаємо непрямолінійний шлях розряду, а ніби звивистий. Сила Лоренца відхиляє потік заряджених частинок. Створюються завихрення, за правилом правої руки, які можуть замкнутися кругом силових ліній магнітного поля, утворивши тор. Достатньо великий імпульс енергії від дії вказаної сили розкручує кругом осі, яка перпендикулярна до каналу провідності, цей електромагнітний тор, створивши кулю. Вчені кажуть, що потрібно добавити плазму... В середині цієї кулі високо іонізований газ – не що інше, як плазма. Урівноваживши усі сили, пропонується модель кульової блискавки (рис.8) Очевидцем кульової блискавки є автор цієї статті і ще двоє свідків. Гроза вже переходила, грім гуркотів десь за селом, відлунюючись від Карпатських гір. Вона залетіла з сусідньої кімнати беззвучно, але всі повернули до неї голови, на висоті 15 – 20 сантиметрів, розміром, приблизно, як тенісний м’ячик. Кольору як тускла лампа денного світла, але світла не випромінювала з коротким хвостом, який швидко щезав.

Рис.7.

Ніби обслідувавши кутовий простір на протязі 5 – 8 секунд, беззвучно щезла в сусідній кімнаті. Ніхто не наважився туди заглянути довгий час. Пізніше виявилося, що в цій кімнаті була ввімкнена електрична плитка. Крім цього до вікна був опущений відвід від довгохвильової антени для радіоли. На рис.7 – реконструкція місця події.

Рис.8.

  Вона, як січкарня, може “вигризати” все на своєму шляху. Скоріше всього кульова блискавка обертається кругом осі як гіроскоп, який не має точки опори. Втрачає оболонку, проходячи скрізь предмети, або набуває її. Має масу, бо на неї діє сила Архімеда, по іншому вона б піднялася в стратосферу як бульбашка повітря у воді. Буває що вибухає, звідси еквівалент енергії зосередженої в ній.
  Тут ми підійшли до аналогу номер шість: будови ядра, або Сатурна. Що буває коли зруйнувати ядро, або його оболонку? Поки що цю гіпотезу відкладемо, бо коли б іскровий розряд зривав електрони з внутрішніх оболонок, і ми б мали надзвичайно сильний спалах рентгенівського випромінювання. Як смерч вона може зруйнувати все на своєму шляху, або розпастися. Очевидці спостерігали над морем розпадання звичайної блискавки (грозового розряду) на декілька кульових.
  Аналог номер сім: будова як у бульбашки (рис. 9), ця гіпотеза частково приймається. Якщо розкрутити тор, у нас вийде щось на подобу бульбашки.

Рис.9.

  Очевидці, досліджуючи місця проходження кульової блискавки, заявляли, що вона може пройти крізь скло, зробивши отвір товщиною з голку, або через стіну “прорізавши” отвір як кружка, це – скоріш за все, реальні розміри ядра в якому зосереджена основна “маса” *. Видимі розміри її від величини грецького горіха, до футбольного м’яча. В момент вибуху над землею кульова блискавка може зробити кратер від 0.3 м до 1 м.
  * маса спокою відсутня, при розсіюванні енергії і досягнення її критичної межі кульова блискавка перестає існувати.

Олег Капраль

добавлено 17.03.08 23:16:27 | проглянуто 11146 раз