Shematics.net

Генератор водню

Генератор водню

Водень все частіше стає альтернативним паливом для автомобілів, пропонується також використовувати його для опалення і інших потреб, як замінник для традиційних джерел енергії, найбільш екологічно чисте паливо.

Багато способів добування водню досліджені і випробувані. Добування його в великих об’ємах стримувалося досить високою енергозатратністю, відносною дешевизною традиційних видів палива, низькою питомою теплотою згоряння водню. З посилань на міжмережжя компанія Great Plains Trucking використовує генератори водню для добавок в двигун внутрішнього згоряння для зменшення шкідливих викидів. З 2004 року “ЦентрАзия” друкує про “унікальний” винахід Козакова:
 

Винахід Козакова не описаний і посилань на патент нема*.

Досить інтересні пристрої добування водню** запропоновані enеrgy21.ru*** з посиланням на винахід В. Д. Дудишева:

Установка для одержання водню з води (рис.1) складається з діелектричної посудини 1, водяного розчину 2, з капілярного матеріалу 3, частково зануреного в розчин. В склад даної установки входять також металічні електроди 4, 5, розміщені на краях капілярів 3, електрично приєднані до високовольтного джерела постійного струму 10, один з електродів 5 виконаний в виді дірчато-голчатої пластини і розміщений над капілярами 3. Другий високовольтний електрод 4 розміщений в рідині під капілярами. Установка має два ультразвукові генератори 6, один знаходиться на дні ємності 1, а другий розміщений над рідиною на електроді 5. Пристрій 10 позволяє змінювати скважність імпульсів і напругу в межах від 0 до 30 кВ. Така установка добування водню споживає мало електроенергії і тому в десятки, сотні раз економічніше від відомих електролізних водневих генераторів.

Рис. 1.
 

Рис. 2.

На рис. 2 показано установку «холодної» дисоціації рідини з переходом в газ за допомогою електричного поля, на рис. 3 – установка з двома джерелами для «холодного» випаровування і другого імпульсного (змінної напруги) джерела для перетворення молекул в горючий газ. На рис. 4 спрощено показано комбіновану установку, яка на відміну від установок, що на рис. 2, 3, додатково забезпечує активний перехід молекул рідини. На рис. 5 наведені деякі графіки залежності вихідних значень описаного генератора від основних даних установки.

Рис. 3.

В простій установці (рис. 2) верхній випаровувач 4 виготовлений в виді капілярної структури з регульованою поверхнею. До складу установки входять електроди 5, 5-1, електрично приєднані до високовольтного джерела постійного струму 6, електрод 5 виготовлений в вигляді дірчато-голчатої пластини і розміщений над випаровувачем 4 на віддалі, що перевищує величину електричного розряду на вологий гніт 3. Електрод 5-1 під’єднаний до джерела 6 на дні ємності. Вектор напруженості електричного поля, що створюється блоком 6, направлений вздовж осі гноту 3. Пристрій 6 позволяє керувати величиною напруги від 0 до 30 кВ. Електрод 5 виконаний з дірками або пористий. В установці передбачена можливість зміни віддалі і розміщення електрода 5 відносно поверхні 4.

Експеримент ставлять таким чином: наливають в посудину 1 воду 2, змочують гніт 3 и пористий випаровував 4. Джерело 6 приєднують до електродів 5 і 5-1, електрод 5 розміщують над поверхнею 4 на віддалі щоб не було електричної іскри між електродами 5 і 5-1, вмикають джерело і подають напругу біля 20 кВ.

До складу горючого газу входить водень – 35%, кисень – 35%, вода – 20% і 10% – це домішки інших газів****. Експериментально встановлено, що інтенсивність процесу дисоціації молекул пари залежить від зміни віддалі електрода 5 до випаровувала 4, від площі випаровувача, матеріалу гноту 3 і напруженості електричного поля від джерела 6.

Рис. 4.

Запропоновані методи можуть бути впроваджені за допомогою різних установок. Більш досконалі варіанти таких пристроїв, випробуваних автором експериментально, спрощено подані на рис. 4. Він має роздільну діафрагму 19, що поділяє ємність пополам, додатковий пристрій високої напруги 17, виходи якого під’єднані до електродів на різних сторонах діафрагми 19. До верхніх електродів 5 підведені протилежні за знаком потенціали від високовольтного джерела 6.

Дисоціацію молекул випаруваної води на молекули водню і кисню здійснюється дією змінного електричного поля від високовольтного джерела 9 в проміжку між електродами 8 і 8-1.

Установка (рис. 4) працює таким чином: спочатку вода 2 в ємності 1 під дією різниці електричних потенціалів від джерела напруги 17, поданих на електроди 18, розділяється на фракції за допомогою пористої діафрагми 19, перетворюється в пару і за допомогою змінного електричного поля блоку 9 між електродами 8, 8-1 перетворюються в горючу суміш газів.

Рис. 5.

* запропонована установка розділення електроліту в центрифузі.
** редакція shematic.net не має технічної можливості провірити ефективність установок в лабораторних умовах.
*** пропонована стаття з значними скороченнями, що не впливають на технічні рішення.
**** водень з киснем утворює гримучу суміш
 

добавлено 31.03.09 23:43:16 | проглянуто 9818 раз